- гуцати
- = гу́цнути1) подбра́сывать, подбро́сить2) (только соверш.) бря́кнуться, упа́сть (со сту́ком), сту́кнуться
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
гуцати — аю, аєш, недок., розм. 1) перех. Підкидати на руках, на колінах (дитину і т. ін.). 2) перех. і неперех. Під час руху підкидати, примушувати підскакувати. || неперех. Підстрибувати, підскакувати під дією чого небудь … Український тлумачний словник
гуцати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
гуцикати — аю, аєш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що гуцати … Український тлумачний словник
гуцнути — ну, неш, док., перех. і неперех., розм. 1) Однокр. до гуцати. 2) Упасти з великою силою, створюючи шум … Український тлумачний словник
загуцати — аю, аєш, док., розм. 1) перех. Почати гуцати, підкидати на руках, колінах (дитину і т. ін.). 2) неперех. Те саме, що застрибати 1) … Український тлумачний словник
чукикати — аю, аєш, недок., перех., розм. Забавляючи, підкидати на руках, ногах дитину і промовляти при цьому слово чукчуки ; гуцати … Український тлумачний словник
підкидати — I = підкинути 1) (різко кидати / піднімати вгору); чукикати, чукати, гуцати, гуцикати, гецати (перев. дитину на руках / колінах) 2) (потай класти, залишати у кого н. із певною метою), підкладати, підкласти, підсувати, підсовувати, підсунути II ▶… … Словник синонімів української мови